Особливе місце в створенні вітражів доби готики посіла Франція, країна, де готична архітектура фактично народилася і яку сусідні країни важали зразковою. Чим більшими ставали вікна готичних соборів, тим більшими ставали і вітражі. Доля монументального живопису на стінах готичних соборів значно зменшується через фактичне щезання стіни, прорізаної стрілчатими вікнами. Вікна готичного собору Нотр Дам де Пари вже були 12 метрів заввишки. Але вітражі 13 століття в соборі були пізніше знищені. Ролю монументального живопису беруть на себе вівтарні картини і частково - сюжетні вітражі.
Вітражами прикрашали не тільки собори, а й невеликі каплиці в замках вельмож та короля. Найбільш уславлена - Сен Шапель в Парижі, побудована у 1243-1248 рр. Каплиця має високі підмурки, тоді як верхня частина - справжній архітектурний ліхтарик, стіни якого цілком заповнені вітражами.
Модель Сен Шапель
Так звана троянда Сен Шапель( кругле вікно-вітраж)
Вівтарна частина Сен Шапель
Стародавні вітражі Сен Шапель
Значна коштовність виготовлення - не зупиняла. Аби прикрасити Шартрський собор вітражами, об'єдналися 43 ремісничі корпорації міста. Ремісники, однак, наказали майстрам зробити вставки в храмові вітражі - сцен праці ремісничих корпорацій та їх емблеми. Замовники-винороби вітражів Мана домовилися жертвувати храму саме вітражі, а не свічки, бо зголосилися, що свічки прогорять та зникнуть, а вітражі сяятимуть своїм світлом довгі роки.
Будівники найперше виводили стіни та склепіння, що давало можливість працювати під дахом і вимостити підлогу, вставити вітражі у вікна, обладнати інтер'єр.
Вітражі в добу відродження
Св. Катерина Александрійська. Вітраж з півночі Нідерландів. 1475 р.
Вітражі не зникають в добу відродження. Але поступаються місцем ( через значні витрати та велику трудомісткісь ) скульптурі та рельєфам, живопису монументальному та станковій картині. Сам вітраж мимоволі наближають до станкової картини, що не позначилося добре на характерних особливостях галузі. До створення вітражів залучаються видатні художники, що виконують як станкові картини, так і картони для вітражів, але галузь потроху занепадає. Картони для вітражів робили
Паоло Учелло - для собору Санта Марія дель Фьоре, Флоренція
Альбрехт Дюрер - для церкви Св. Зебальда, Нюрнберг
Арчімбольдо - для собору в Мілані
Даніель Ліндтмейер, що працював в кантоні Цюріх, ШвейцаВ 19 столітті
Період занепаду потроху змінився на пожвавлення цікавості до вітражів лише в 19 столітті. Але були втрачені як значні витвори середньовіччя ( побиті камінням вітражі у Франції в роки революції 1789-1793), так і втрачені середньовічні секрети та технології їх створення. Майстри Західної Європи працюють над відновленням призабутих технологій та відкривають нові ( нові рецепти варки скла, його забарвлення, використання міді замість свинцю в перетинках тощо). В Європі, наприклад, виготовленням вітражів займалась « Майстерня живопису на склі » при Королівській мануфактурі порцеляни в місті Мюнхен, але попит на вітражі зростав і не удовольнявся.
Виникають навіть дешеві замінники вітражів - розпис прозорого скла олійними фарбами без фіксації, наклеювання прозорого папіру з кольоровими малюнками на скло.
Особливістю використання вітражів в 19 ст. стало їх використання не тільки в соборах. В добу еклектики вітражами прикрашають палаци старої та нової буржуазної еліти, новітні громадські заклади - банки ( палаци для грошей), залізнодорожні вокзали, виставкові павільйони.
Вітражі 19 століття дуже наближені до сучасного їм живопису і більш цікаві зразки виникають лише під час копіювання стародавніх зразків чи у стилізаторів. Серед видатних стилізаторв доби - творче об'єднання прерафаелітів в Англії
Рія
В 19 столітті
Період занепаду потроху змінився на пожвавлення цікавості до вітражів лише в 19 столітті. Але були втрачені як значні витвори середньовіччя ( побиті камінням вітражі у Франції в роки революції 1789-1793), так і втрачені середньовічні секрети та технології їх створення. Майстри Західної Європи працюють над відновленням призабутих технологій та відкривають нові ( нові рецепти варки скла, його забарвлення, використання міді замість свинцю в перетинках тощо). В Європі, наприклад, виготовленням вітражів займалась « Майстерня живопису на склі » при Королівській мануфактурі порцеляни в місті Мюнхен, але попит на вітражі зростав і не удовольнявся.Виникають навіть дешеві замінники вітражів - розпис прозорого скла олійними фарбами без фіксації, наклеювання прозорого папіру з кольоровими малюнками на скло.
Особливістю використання вітражів в 19 ст. стало їх використання не тільки в соборах. В добу еклектики вітражами прикрашають палаци старої та нової буржуазної еліти, новітні громадські заклади - банки ( палаци для грошей), залізнодорожні вокзали, виставкові павільйони.
Вітражі 19 століття дуже наближені до сучасного їм живопису і більш цікаві зразки виникають лише під час копіювання стародавніх зразків чи у стилізаторів. Серед видатних стилізаторв доби - творче об'єднання прерафаелітів в Англії.
Немає коментарів:
Дописати коментар